# Пентагон попросив країни Балтії пом'якшити риторику щодо Росії — Reuters
Представники Міністерства оборони США звернулися до кількох держав — членів НАТО з проханням знизити градус висловлювань щодо російської загрози. На думку американської сторони, надто різка риторика окремих європейських лідерів і чиновників завдає шкоди безпеці континенту, а не зміцнює її.
За інформацією агентства Reuters, подібні контакти відбувалися протягом останніх кількох тижнів. Серед країн, до яких зверталися представники Пентагону, особливо виділяються держави Балтії — Естонія, Латвія та Литва, які традиційно займають найбільш жорстку позицію щодо Росії в межах Північноатлантичного альянсу. Саме ці країни найактивніше закликали партнерів по НАТО нарощувати військову присутність на східному фланзі та посилювати тиск на Москву.
Джерела Reuters у дипломатичних і військових колах зазначають, що американська сторона стурбована тим, що войовничі заяви деяких союзників можуть ускладнити дипломатичні зусилля, зокрема в контексті переговорів щодо врегулювання конфлікту в Україні. Вашингтон, схоже, намагається контролювати загальний тон публічного дискурсу в межах альянсу, щоб залишити простір для можливих дипломатичних маневрів.
Утім, позиція країн Балтії є цілком зрозумілою з огляду на їхнє географічне положення та історичний досвід. Ці держави безпосередньо межують із Росією та Білоруссю, а тому сприймають будь-яке послаблення уваги до російської агресії як екзистенційну загрозу. Офіційні представники Таллінна, Риги та Вільнюса неодноразово наголошували, що недооцінка намірів Кремля коштувала Європі дуже дорого — і конкретним прикладом цього є повномасштабне вторгнення Росії в Україну, розпочате у лютому 2022 року.
Варто також зазначити, що подібний тиск з боку Вашингтона відбувається на тлі внутрішніх дискусій в американській адміністрації щодо подальшої стратегії підтримки України та відносин із європейськими союзниками. Частина представників адміністрації виступає за більш прагматичний підхід до відносин із Москвою, що суперечить позиції східноєвропейських членів НАТО.
Ця ситуація оголює глибше протиріччя всередині Північноатлантичного альянсу: між країнами, які безпосередньо відчувають на собі тиск з боку Росії, та тими, хто прагне зберегти канали для діалогу з Кремлем. Від того, чи вдасться союзникам знайти баланс між стримуванням та дипломатією, значною мірою залежатиме не лише безпека регіону, а й майбутнє самого альянсу.
