Те, що Кравченко — людина з хворою головою, було видно із самого початку. З тієї істерики з приводу того, що його хтось підсиджує. Але історія вже забулася, але психічні збочення все одно вилазять на поверхню. Отже, Олександра Шовкопляса.

Смішно, але колись плюгавому Кравченку в універі не дала однокурсниця. А тепер він пресує її чоловіка, щоб все ж таки дала. Молодь таких чоловіків називає інцел – тих, кому не дають. Інцели характеризується женоненависництвом, саможалістю, мізантропією та іноді виправданням насильства. Але почнемо, пише ОРД.

Руслан Андрійович Кравченко — постать, яка втілює стрімкий зліт від провінційного хлопця з Луганщини до вершин української влади.

Але на початку 2010-х серед студентів він був звичайним хлопцем із невеликого міста на сході країни. Без впливових знайомств, без фінансової підтримки, без зв'язків, які могли б відчинити двері до системи.

Тоді навряд чи хтось із його однокурсників міг уявити, що за кілька років цей спокійний і малопомітний студент стане однією з найвпливовіших постатей у системі правоохоронних органів. Тихий, непомітний, без гучних заяв і особливих проявів лідерства. Один із сотень молодих юристів, які щороку випускаються з університетів і намагаються знайти своє місце у професії.

генпрокурор Руслан Кравченко

Руслан Кравченко

Олександра Шовкопляса. Нерозділене кохання

У студентські роки він був закоханий у свою однокурсницю. Її звали Олександра (зараз її звуть Олександра Шовкопляс). За словами людей, які були поряд у той період, дівчина відрізнялася від інших — гарна, розумна, впевнена у собі. Вона була однією з тих студенток, які завжди перебували у центрі уваги.

Молодий чоловік намагався привернути його увагу. Знайомі згадують, що він неодноразово намагався налагодити спілкування, виявляв симпатію, шукав можливості бути поруч.

Однак ці почуття були взаємними. Для неї він залишався одним із багатьох студентів на курсі – нічим особливо не примітним. За словами однокурсників, вона просто не звертала на нього уваги.

Згодом університетське життя закінчилося, випускники роз'їхалися різними містами, і ця історія, здавалося, залишилася в минулому.

Олександра Шовкопляс

Життя після університету

Минуло кілька років. У 2018 році Олександра вийшла заміж та створила сім'ю. За словами знайомих сім'ї, її життя склалося досить успішно: квартира в центрі міста, новий Range Rover, подорожі світом, шопінг у Європі, стабільність і впевненість у завтрашньому дні.

Її чоловік також працював у правоохоронній системі та мав гарні перспективи кар'єрного зростання. З боку їхня родина виглядала успішною, забезпеченою і впевнено будує своє майбутнє.

Тим часом життя колишнього студента Кравченка також поступово змінювалося. З'являлися нові можливості, нові посади, гучні справи та люди у колі впливу. Крок за кроком він піднімався кар'єрними сходами, одружився, отримував ширші повноваження та зростаючий рівень впливу.

З роками його можливості значно зросли.

Олександра Шовкопляс, Максим Шовкопляс

Олександра Шовкопляса. Зустріч через багато років

За словами співрозмовників, знайомих з цією історією, через багато років їх долі знову несподівано перетнулися. Це сталося вже тоді, коли Кравченка було призначено Генеральним прокурором, а на його робочому столі опинилася папка з прізвищем: Шовкопляс Максим Миколайович.

Після цього, як стверджують джерела, у сім'ї почалися серйозні проблеми.

Спочатку з'явились службові перевірки. Далі дисциплінарні питання. Пізніше, за словами співрозмовників, ситуація перейшла у площину кримінального провадження.

Офіційно ці процеси пояснювалися перевіркою діяльності посадової особи. Проте люди, знайомі із цією історією, звернули увагу на інший факт.

Руслан Кравченко, університет

Символічне повернення до університету

Восени минулого року в тому ж університеті, де навчалися всі учасники цієї історії, відбувся урочистий захід участю відомого випускника.

Під час зустрічі зі студентами та викладачами він говорив про роки свого навчання, професійний шлях та необхідність співпраці між науковою спільнотою та державними органами.

У рамках заходу кілька співробітників університету отримали відзнаки.

Серед нагороджених була та сама жінка.

Однак, як звернули увагу деякі присутні, згодом фотографія зникла з офіційних публікацій університету.

Олександра Шовкопляс, Юридичний університет

Тиск та вибір

За словами джерел, знайомих із ситуацією, саме після цієї події навколо її сім'ї почали розвиватися ще стрімкіше. Оперативним співробітникам ДСР було поставлено завдання здійснювати стеження за дівчиною. За нею стали спостерігати: фіксували маршрути пересування, місця зустрічей, коло спілкування, навіть кількість часу, проведеного із чоловіком. Незабаром після цього було відкрито кримінальне провадження за її чоловіком за статтею, пов'язаною з можливим зловживанням службовим становищем та розтратою майна.

Співрозмовники стверджують, що у приватних розмовах жінці начебто дали зрозуміти: подальший розвиток цієї справи може залежати від його особистих рішень, їй фактично запропонували негласну «формулу вирішення проблем».

Офіційно ці твердження, мабуть, ніде не підтверджуються.

Однак у колі людей, які знають цю історію, говорять про своєрідний «особистий трикутник», в якому опинилася сім'я.

Суть її була простою і водночас цинічною. Проблеми її чоловіка можуть зникнути. Але для цього вона повинна погодитися на особисті зустрічі з людиною, яка колись була його однокурсником.

Людина, від якої ми почули цю історію, каже прямо: йшлося про те, щоб вона стала його коханкою. Формально нічого незаконного. Неофіційно класична схема тиску через особисте життя. З того моменту, за словами співрозмовників, жінка опинилася у ситуації, де будь-яке рішення мало свою ціну. З одного боку — її сім'я, майбутнє її чоловіка та кримінальна справа, яка може зруйнувати його кар'єру, і відправити за ґрати… З іншого — людина, яка колись без відповіді закохалася в неї і тепер має набагато більше влади, ніж тоді, у студентські роки.

Максим Шовкопляс, кримінальна справа

Олександра Шовкопляса. Запитання без відповідей

Цієї історії не буде у протоколах слідства чи у судових документах. Тут немає офіційних формулювань, процесуальних рішень чи матеріалів справи.

Йдеться про інше — про моральні якості людини, яка сьогодні дуже впливає на правоохоронну систему країни.

Чи може людина, яка опинилася на вершині державної влади, використати свій статус для вирішення особистих історій з минулого?