# У лікарні від поранень через російський удар помер запорізький рятувальник
Черговий злочин російських окупантів забрав життя українського рятувальника. У лікарні від отриманих поранень помер сержант служби цивільного захисту Артем Ханат. Герой до останнього виконував свій обов'язок, рятуючи життя мирних людей.
Артем Ханат служив у підрозділі цивільного захисту Запорізької області та був одним із тих, хто щодня ризикував власним життям заради порятунку інших. Рятувальники на передовій гуманітарної кризи — вони першими приїжджають на місця ударів, дістають людей із-під завалів, гасять пожежі, спричинені ворожими обстрілами. Їхня робота не зупиняється ні вдень, ні вночі, попри постійну небезпеку повторних атак.
Загибель сержанта Ханата є трагічним нагадуванням про те, що Росія цілеспрямовано б'є по цивільній інфраструктурі та людях, які захищають мирне населення. Подібні удари є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке забороняє атаки на рятувальників та медичний персонал під час збройних конфліктів.
Запорізька область залишається однією з найбільш постраждалих від російської агресії. Регіон систематично зазнає ракетних ударів, атак безпілотників та артилерійських обстрілів. Місцеві рятувальники працюють в умовах надзвичайної небезпеки, нерідко самі стаючи жертвами ворожих атак. Кожен виклик може виявитися останнім — і Артем Ханат це знав, але все одно йшов виконувати свій обов'язок.
Загибель рятувальника — це не просто статистика війни. Це людська трагедія: чоловік, який присвятив своє життя порятунку інших, сам потребував допомоги, але медики не змогли його врятувати. За кожним таким іменем — родина, друзі, колеги, які відтепер житимуть із незагоюваною втратою.
Служба цивільного захисту України продовжує нести втрати через злочинні дії російської армії. Попри це, рятувальники не припиняють роботи — вони продовжують виїжджати на виклики, рятувати людей та відновлювати зруйноване, демонструючи неймовірну мужність і відданість своїй справі.
Смерть Артема Ханата — це ще один злочин Росії, за який рано чи пізно прийде відповідальність. Ім'я сержанта займе гідне місце серед тих героїв, які віддали своє життя заради того, щоб інші жили. Вічна пам'ять захиснику та рятувальнику.
