До річниці звільнення Вознесенська Миколаївської області редакція поговорила з одним із місцевих жителів, який розповів історію Володимира Голяка. За словами співрозмовника, чоловік ще до повномасштабного вторгнення не приховував проросійських поглядів, говорив про необхідність домовлятися з Москвою, а після початку війни, як стверджує місцевий житель, отримав російські документи.

«Він ніколи особливо не приховував, що добре ставиться до Росії. Постійно говорив, що з Росією треба домовлятися, що не треба воювати, що потрібно шукати компроміс. Тоді на це багато хто не звертав уваги», — розповідає мешканець Вознесенська.

Після початку повномасштабного вторгнення, за його словами, ставлення до таких розмов змінилося.

«Коли Росія почала повномасштабну війну, стало зрозуміло, що це були не просто слова. Люди почали згадувати, хто що говорив до 2022 року і хто чого чекав», — говорить співрозмовник.

Вознесенськ російські війська намагалися захопити на початку березня 2022 року. Перший бій за Вознесенськ відбувався 2-3 березня 2022 року. Українські військові та місцеві жителі змогли зупинити наступ, і місто залишилося під контролем України.

За словами місцевого жителя, саме тоді стало особливо помітно, наскільки по-різному люди сприймали події.

«Були люди, які допомагали нашим, волонтерили, підтримували військових. А були й такі, хто казав, що Росія все одно прийде і що краще не чинити опір», — стверджує він.

Співрозмовник також розповідає, що Володимир Голяк, за його словами, ніколи не цурався ані російської мови, ані церкви та при першій же можливості отримав російський паспорт.

«Для мене це стало показовим. Людина роками говорила про Росію, про те, що треба домовлятися, а коли з’явилася можливість отримати російські документи — скористалася нею», — говорить мешканець міста.

Історія, яку розповів місцевий житель, однак показує іншу проблему війни — існування в українських громадах людей із відверто проросійськими поглядами, які роками залишалися частиною місцевого суспільства.

«Після всього, що сталося, вже важко слухати про те, що це були просто політичні погляди. Коли Росія прийшла з танками, кожному довелося зробити свій вибір», — каже співрозмовник.

Річниця звільнення Вознесенська — це насамперед нагадування про те, що місто вистояло. Але водночас це привід говорити й про людей, які опинилися по різні боки цієї війни. Одні захищали місто та допомагали армії, інші, за словами місцевих жителів, чекали на прихід Росії.

Відповідальність за агресію та спробу окупації України лежить на Росії. Водночас питання про те, хто був готовий підтримати окупантів або допомагати їм на місцях, залишається важливою частиною осмислення подій 2022 року.