# За чотири роки війни Росія витратила $130 мільярдів на обхід санкцій - розвідка
Санкції західних країн проти Росії виявилися ефективним інструментом економічного тиску, змусивши агресора витратити колосальні кошти на їх обхід. За даними розвідки, лише за 2022-2025 роки РФ довелося витратити додаткові 130 мільярдів доларів на закупівлю заборонених товарів та подолання санкційних обмежень.
Ці витрати стали додатковим тягарем для російської економіки, яка й без того зазнає серйозних збитків від міжнародних обмежень. Москві доводиться використовувати складні схеми постачання через треті країни, створювати фіктивні компанії та залучати посередників, що значно збільшує вартість імпорту критично важливих товарів.
Особливо відчутними стали витрати на закупівлю високотехнологічних компонентів, необхідних для військово-промислового комплексу. Росія змушена переплачувати за мікросхеми, електронні компоненти та інше обладнання, яке раніше отримувала безпосередньо від західних виробників за ринковими цінами.
Аналітики відзначають, що створення альтернативних логістичних маршрутів також вимагає значних інвестицій. Російським компаніям доводиться будувати нові ланцюги постачань через Китай, Туреччину, ОАЕ та інші країни, що не тільки збільшує витрати, а й уповільнює процес отримання необхідних товарів.
Крім того, підтримка курсу рубля та стабільності фінансової системи в умовах санкцій потребує постійних втручань Центрального банку Росії. Це призводить до вичерпання валютних резервів та додаткових бюджетних видатків на підтримку економіки.
Експерти також вказують на зростання витрат на кібербезпеку та захист фінансових операцій від західних санкцій. Російським банкам та компаніям доводиться розробляти власні платіжні системи та шукати альтернативи відключенню від SWIFT.
Дані розвідки підтверджують ефективність санкційної політики Заходу проти російської агресії. 130 мільярдів доларів додаткових витрат на обхід обмежень істотно підривають економічний потенціал Росії та обмежують її можливості фінансувати війну проти України. Ці кошти могли б бути спрямовані на розвиток економіки або соціальні програми, натомість вони витрачаються на подолання наслідків міжнародної ізоляції.
